Відійшов у вічність директор НН інституту євроінтеграційних досліджень, кандидат соціологічних наук, доцент Петро Токар
З глибоким сумом повідомляємо, що відійшов у вічність директор Навчально-наукового інституту євроінтеграційних досліджень Ужгородського національного університету, кандидат соціологічних наук, доцент Петро Васильович Токар.
Передчасно обірвалося життя талановитого науковця, досвідченого керівника, педагога, дипломата, громадського діяча та щирої, небайдужої людини, яка присвятила багато років розвитку науки, освіти й міжнародного співробітництва.
Петро Васильович Токар залишив вагомий слід у науковому та освітньому житті Ужгородського національного університету. Його професійна діяльність була нерозривно пов’язана з дослідженнями суспільних процесів, європейської інтеграції, розвитку міжнародних зв’язків та утвердження ролі України в європейському просторі, його життєвий і професійний шлях був тісно пов’язаний із розвитком Закарпаття, Ужгородського національного університету, української науки, міжнародного співробітництва та утвердженням європейського вибору України.
Петро Васильович Токар народився 14 жовтня 1953 року. Його трудовий шлях розпочався на виробництві. Після служби в армії він здобув дві вищі освіти – історичну та економічну. Подальше професійне життя Петра Васильовича було сповнене різнопланової діяльності – від роботи у сфері державного управління та науки до викладацької, дипломатичної й громадської роботи.
Важливою сторінкою його професійної біографії стала науково-дослідницька діяльність у галузі соціології. Петро Васильович був причетний до розвитку соціологічних досліджень на Закарпатті, займався вивченням громадської думки, суспільних процесів, міграції, демографічних тенденцій та соціально-політичних трансформацій. У подальшому захистив кандидатську дисертацію та здобув науковий ступінь кандидата соціологічних наук.
Значний період його життя був пов’язаний із державною службою та дипломатією. Петро Токар працював у керівництві Закарпатської обласної державної адміністрації, був проректором і завідувачем кафедри суспільних наук Ужгородського державного інституту інформатики, економіки і права, очолював Закарпатський Центр соціально-економічних і гуманітарних досліджень НАН України. У 2002 році розпочав дипломатичну службу, працював першим секретарем Посольства України в Словацькій Республіці.
Особливе місце у його наукових зацікавленнях посідали європейська інтеграція України, транскордонне співробітництво, міграційна політика, демографічні процеси, дипломатія та суспільні трансформації. Після повернення до Ужгорода Петро Васильович активно долучився до дослідження євроінтеграційних процесів, зокрема проводив соціологічні дослідження у Польщі, Словаччині, Угорщині та Україні, результати яких були узагальнені у наукових працях.
Багато років Петро Васильович працював в Ужгородському національному університеті, поєднуючи наукову, педагогічну та організаційну діяльність. Він викладав дисципліни, пов’язані із соціологією, дипломатичною та консульською службою, світовими міграційними процесами й міграційною політикою Європейського Союзу. Був доцентом кафедри міжнародних студій та суспільних комунікацій, директором Науково-дослідного інституту міграції і демографії, директором Транскарпатського центру Жана Моне з дослідження європейських стратегій розвитку.
У квітні 2024 року Петро Васильович Токар очолив Навчально-науковий інститут євроінтеграційних досліджень УжНУ. На цій відповідальній посаді він продовжував розвивати наукові напрями Інституту, координував його діяльність, долучався до міжнародних грантових проєктів та сприяв розширенню наукового й міжнародного співробітництва.
Його наукові інтереси охоплювали міграційну політику Європейського Союзу, демографічні процеси, міграцію і транснаціоналізм, сучасні соціологічні теорії, європейські стратегії розвитку, європейську дипломатію, соціологію політики та соціологію війни. Ці напрями знайшли відображення у його наукових публікаціях та діяльності в межах дослідницьких і міжнародних проєктів.
Петро Васильович активно долучався до сучасних досліджень, пов’язаних із наслідками війни для українського суспільства, міграційними процесами, інтеграцією внутрішньо переміщених осіб та українських біженців у європейський простір. Він був експертом міжнародних дослідницьких проєктів та продовжував наукову роботу навіть у складних умовах сьогодення.
Вагомою частиною його діяльності була громадська та просвітницька робота. Петро Васильович завжди залишався активним учасником суспільного життя, відстоював значення науки, освіти, міжнародного діалогу та європейської перспективи України. Для нього наукова робота ніколи не була самоціллю – він прагнув, щоб результати досліджень слугували суспільству, державі та людям.
Його професійний шлях – це приклад служіння науці, освіті, дипломатії та Україні.
Для колег Петро Васильович назавжди залишиться людиною великої працездатності, широкого кругозору, життєвого досвіду та невичерпної енергії. Він умів бачити перспективу, переконливо відстоювати власну позицію, об’єднувати людей навколо важливих справ і щиро перейматися майбутнім університету, Закарпаття та України.
Смерть Петра Васильовича Токаря – це непоправна втрата для його родини, друзів, колег, учнів, університетської спільноти та всіх, хто його знав.
Світла пам’ять про Петра Васильовича Токаря назавжди залишиться в історії Ужгородського національного університету, у його наукових працях, у започаткованих ним справах та в серцях людей, яким пощастило працювати, навчатися і спілкуватися поруч із ним.
Висловлюємо щирі співчуття рідним і близьким Петра Васильовича. Розділяємо біль непоправної втрати та схиляємо голови у скорботі.
Нехай світла пам’ять про Петра Васильовича Токаря назавжди живе в наших серцях.
Вічна і світла пам’ять!
Ректорат УжНУ
P.S. Прощання з Петром Васильовичем відбудеться у понеділок, 28 вересня 2026 року о 12:00 в с. Оріховиця, вул. Ігната, 89 (за футбольним полем, сірий будинок).
