Оновлені принципи нейрореабілітації після інсульту
У серпні 2026 року Американська асоціація серця (American Heart Association) та Американська асоціація боротьби з інсультом (American Stroke Association) опублікували нову настанову з реабілітації та відновлення дорослих після інсульту. Її ключова концепція – нейрореабілітація є не окремим етапом після гострого лікування, а безперервним процесом від гострого періоду до повернення людини до повсякденного, соціального та професійного життя.
Основні моменти рекомендацій:
1. Ранній початок
Реабілітаційні заходи необхідно розпочинати вже в гострому періоді, після стабілізації стану пацієнта, а не чекати переведення до спеціалізованого реабілітаційного відділення. У настанові підкреслено можливість початку реабілітації протягом перших 48 годин у стабільного пацієнта.
2. Індивідуалізація та МКФ
Програма визначається не лише діагнозом «інсульт», а конкретними порушеннями функцій і структур, обмеженнями активності та участі, а також контекстуальними факторами. Оцінюють рухові, сенсорні, когнітивні, мовленнєві, ковтальні, емоційні та поведінкові порушення.
3. Мультидисциплінарна команда
Ефективна реабілітація передбачає узгоджену роботу лікаря ФРМ, фізичного терапевта, ерготерапевта, терапевта мови та мовлення, психолога, медсестри, соціального працівника та інших спеціалістів відповідно до потреб пацієнта. Комунікація між фахівцями повинна зберігатися при переході між різними рівнями допомоги.
4. Тренування конкретної функції
Сучасний підхід орієнтований на цілеспрямовану, повторювану практику реальних завдань. Відновлення повинно включати достатній обсяг тренування, необхідний для покращення функції та формування компенсаторних стратегій. Після перших 24 годин у відповідних пацієнтів рекомендовані помірні або високої інтенсивності фізичні навантаження та функціональна практика.
5. Відновлення + компенсація
Мета не обмежується відновленням пошкодженої функції. Одночасно навчають компенсаторних стратегій, використовують допоміжні засоби, ортези та модифікацію середовища. Таким чином, навіть за неповного неврологічного відновлення пацієнт може підвищити незалежність.
6. Регулярна оцінка результатів
Необхідно використовувати стандартизовані шкали на рівнях функцій/структур, активності та участі. Повторне оцінювання проводять протягом усього реабілітаційного процесу і після виписки, оскільки функціональні потреби можуть змінюватися.
Доцільно оцінювати: силу та контроль рухів; тонус; рівновагу; ходьбу; функцію верхньої кінцівки; когнітивні функції; мовлення; ковтання; самообслуговування; участь у суспільному та професійному житті.
7. Психічне здоров'я – частина нейрореабілітації
Депресія та тривога можуть суттєво перешкоджати відновленню. Тому рекомендовані ранній скринінг і повторна оцінка психоемоційного стану з відповідним лікуванням. Важливо також навчати та підтримувати членів сім'ї й осіб, які здійснюють догляд.
8. Реабілітація не закінчується після виписки
Пацієнт потребує довготривалого спостереження, оскільки можливі функціональний спад, нові ускладнення або поява нових реабілітаційних цілей. Телереабілітація може використовуватися для підтримки пацієнтів, яким складно регулярно відвідувати реабілітаційний заклад.
Головна зміна парадигми
Сучасна нейрореабілітація після інсульту – це не «курс процедур», а керований процес відновлення функціонування: раннє оцінювання → МКФ-профіль → SMART-цілі → інтенсивна цілеспрямована практика → компенсація → повторне оцінювання → адаптація програми → повернення до участі в житті.
Саме такий підхід закріплений у 2026 AHA/ASA Guideline for Adult Stroke Rehabilitation and Recovery, опублікованій 27 серпня 2026 року.
Більше інформації за покликаннями: https://professional.heart.org/en/science-news/2026-guideline-for-adult-stroke-rehabilitation-and-recovery/top-things-to-know?utm_source=chatgpt.com
Підготувала Ольга Блага
