Кліщові інфекції: актуальність проблеми для громадського здоров’я
Кліщові інфекції залишаються актуальною проблемою громадського здоров’я в Україні. Їх поширення пов’язане з наявністю природних осередків інфекцій, циркуляцією збудників серед переносників та активністю іксодових кліщів.
Найбільш відомою серед таких інфекцій є хвороба Лайма (Лайм-бореліоз). В Україні активні природні осередки захворювання виявлені у більшості областей. Водночас кліщі можуть переносити й інші інфекції, зокрема гранулоцитарний анаплазмоз та ерліхіоз, які нерідко мають неспецифічні клінічні прояви.
Кліщі небезпечні не лише навесні та влітку
Важливо враховувати, що сезонна активність кліщів не завершується разом із літом. За сприятливих погодних умов їх активність може зберігатися і восени, особливо у вересні-жовтні. Тому перебування в лісах, парках, на присадибних ділянках чи інших природних територіях і в осінній період також потребує дотримання заходів профілактики.
Саме восени люди часто недооцінюють ризик укусу кліща, вважаючи завершення теплого сезону завершенням небезпеки. Однак зміна температури та погодних умов не є підставою повністю припиняти профілактичні заходи.
Значення лабораторних досліджень
Важливою складовою системи громадського здоров’я є лабораторний та епідеміологічний нагляд за кліщовими інфекціями. Дослідження біологічного матеріалу та, за відповідними показаннями, самих переносників дає можливість виявляти циркуляцію збудників і оцінювати ризики для населення.
Для лабораторного підтвердження хвороби Лайма застосовують серологічні методи – ІФА та імуноблотинг, а в окремих клінічних ситуаціях – ПЛР. Вибір методу залежить від стадії захворювання та клінічної ситуації.
Для анаплазмозу та ерліхіозу особливе значення на ранніх етапах має ПЛР, тоді як серологічні методи дозволяють оцінювати імунну відповідь організму на пізніших етапах.
Наукові дослідження як основа епідеміологічного нагляду
Вивчення кліщових інфекцій є важливим напрямом наукової та практичної діяльності у сфері громадського здоров’я. Моніторинг кліщів, дослідження їх інфікованості та лабораторне виявлення збудників дозволяють отримувати актуальні дані про циркуляцію інфекційних агентів у природних осередках.
Такі дослідження мають практичне значення для оцінки епідеміологічних ризиків, удосконалення системи нагляду та своєчасного інформування населення і медичних працівників.
Профілактика залишається актуальною
Під час перебування на природі рекомендовано використовувати репеленти, носити світлий одяг, що полегшує виявлення кліщів, та проводити ретельний огляд тіла й одягу після повернення.
У разі виявлення кліща його необхідно якомога швидше правильно видалити. Протягом наступних тижнів важливо звертати увагу на появу підвищеної температури, ознобу, головного болю, болю в м’язах, вираженої слабкості або інших незвичних симптомів. За їх появи необхідно звернутися до лікаря.
Кліщові інфекції не мають чіткої межі між «літнім» та «осіннім» сезоном. Тому епідеміологічний нагляд, наукові дослідження та профілактичні заходи мають продовжуватися доти, доки зберігаються сприятливі умови для активності переносників.
Підготував Маркович В.П., доцент кафедри громадського здоров’я, епідеміології та інфекційних хвороб.
